4 червня силам АТО для виконання бойових завдань було передано “Перший народний безпілотник” – спільнокоштовий проект, створений ентузіастами-хардварщиками для потреб Збройних Сил України.

Ініціатива стартувала 22 березня на базі волонтерської підтримки “Перший десантний батальйон” за запитом командирів батальонів 79-ї бригади. 25 квітня за рішенням Генштабу ЗСУ до проектування і робіт приєднався авіамодельний гурток Житомирського воєнного інституту. З цього часу всі роботи, ТТХ і фото були засекречені. 6 червня “Перший розвідувально-коригувальний комплекс переднього краю” поступив у розпорядження сил АТО. 27 липня комплекс було представлено Президенту України, з’явились перші публічні фото, роботу і фото було розсекречено.

Всього проект підтримали 992 особи на суму 426 579 грн, було зібрано 102% від планованих коштів.

В команді ініціативної групи більше 15 людей, які щодня працюють. Це розробники, інженери, майстри. Зараз група вийша на наступний етап – створення виробничого об’єднання по розробці і серійному виробництву БПЛА апаратів різної форми і призначення.

Один з авторів ініціативи – David Braun співзасновник іншого успішного українського проекту TemplateMonster.

Основні ТТХ апарату:

• Час польоту – 1 година;
• Радіус дії – 25 км;
• Швидкість до 125 км/год;
• Висока точність визначення координат цілі;
• Можливість безперервного коригування вогню протягом польотного часу;
• Висока готовність комплексу (малий час розгортання, мобільність базування);
• Низька помітність;
• Мала вразливість як традиційними засобами ПВО, так і ручною зброєю.

Комплекс складається не лише с октокоптера. До складу також входить мобільна станція керування на базі автомобіля УАЗ:

Додакову інформацію можна знайти на сторінці безпілотника на Фейсбуці – там можно задати питання безпосередньо розробникам.

Зараз ініціативна група зібрала 85% коштів на свій наступний проект – “Перший народний гелікоптер”, безпілотник з збільшеним часом автономної дії, радіусом використання та цілями використання.

Це не єдина ініціатива по розробці безпілотників для армії. Уже опробувано під час бойових дій безпілотники від ініціативи “Український БПЛА” під керівництвом Алекс Нойт. При розробці їхньої моделі конструктори виходили з необхідності спецгрупам мати на озброєнні БПЛА, котрий дозволить вести ближню розвідку на глубину до 5-7 км і вирішити завдання виявлення різноманітних засідок і позицій супротивника. А також коригування вогню в режимі реального часу при необхідності.

Загалом в Україні декілька виробничих потужностей, що можуть бути використанні для виробництва безпілотників. Серед них Чугуєвський авіаремонтний завод, фірма Uavia та КБ “Віраж” НАУ.

В Україні російською армією використуваються T32 “Элерон” і “Груша” (військова версія комерційного безпілотника Zalla-04)

На озброєнні та на різних етапах розробки та проектування в РФ зараз є цілий ряд БПЛА: Комар, Орлан-10, Пчела-1Т, Скат, Инспектор, Дозор-85, Шмель-1, Эльф-Д, Типчак, “Дятел”, “Жаворонок”, “Житомирец”, “Застава”, “Иркут”, “Искатель”, “Искорка”, “Клёст”, “Колибри”, “Ласточка”, “Малиновка”, “Москит”, “Отшельник”, “Перо”, “Проня”, “Прорыв”, “Ромб”, “Смежник”, “Сорока”, “Стерх”, “Стрекоза”, “Фаворит”, “Филин”, “Форпост”, “Центурион”, “Штиль”, “Эксперт”.
З 2008 року на розробку БПЛА міністерство оборони РФ витратило більше 100 млн. долларів.

Признаним лідером в розробці і виробництві БПЛА є США. На початок 2012 року БПЛА складали майже третину парку літальних апаратів на озброєнні американської армії. Кількість безпілотників в збройних силах США оцінюється в близько 8 000 одиниць. Найбільш розповсюджений апарат RQ-11 Raven – 5346 одиниць. Армія США широко використовує безпілотники в бойових діях з 2000 року.