Богдан Купич: Ми повернулись в Україну, щоб інвестувати. (Інтерв’ю) Частина I
1,219 views

Богдан Купич: Ми повернулись в Україну, щоб інвестувати. (Інтерв’ю) Частина I

Богдан Купич – людина в українському IT і проста і загадкова. Неймовірна простота в розмові про достатньо потужні речі, цілеспрямованість та готовність зробити багато спроб, щоб добитись бажаного результату в який він вірить – ось що відрізняє нашого співрозмовника від загалу.

Богдан Купич

Богдан Купич


Розкажіть будь-ласка про себе?

Я народився в Канаді, але українського походження. І ніколи не думав, що буду мати можливість працювати в Україні. Тобто мої батьки – емігранти, я народився в Канаді. Але така можливість з’явилась в 1991 році, коли я працював в великій міжнародній фірмі (Digital Equipment Corporation DEC) котра розпочала свою діяльність в Україні і вирішила мене сюди направити. З цього часу я почав працювати в українському IT-секторі. І для мене це було потрійне задоволення: по-перше я працював в великій, глобальні, успішній компанії, по-друге фактично був в ній підприємцем в зовсім новому бізнес-середовищі і по-третє я бачив Україну, яка вона є справжньою і намагався зрозуміти її.

З 1992 року я приїхав в Київ і працював в українській IT-індустрії, що розвивалась дуже швидко. Через декілька років, познайомився з нинішним партнером – Євгеном Уткіним, котрий був засновником Kvazar-Micro. Це один з найкращих в Україні прикладів людей, котрі створюють щось з нуля і розвивають в різні напрямки. Перетворити компанію, котра продавала мікросхеми, запчастини до комп’ютерів виробником комп’ютерів, розпочати системну інтеграцію, бізнес-консалтинг – це дуже сильно. Розвинутись від hardware до торгівлі інтелектуальною властністю і стати міжнародною компанією – це заслуговує поваги.

Я працював до 1998 року в Digital. Далі перейшов в UMC як директор з маркетингу і продаж, також дуже цікаві часи тоді були в телеком-бізнесі.

В 2004 році Євген Уткін пропонував мені стати генеральним директором Квазар-Мікро, а він поїхав з командою розвивати бізнес в Росію. Потім продав частину компанії, знайшов стратегічного партнера – це Sitronics, і тоді я поїхав в Москву і став віце-президентом.

Після цього в нас був унікальний досвід IPO в Лондоні. Це було одне з найбільших технологічних IPO там. В 2007р. компанію СИТРОНИКС оцінили в Лондоні на IPO в 2.3 мільярди доларів. Це було достатньо велике IPO. Після цього в 2008 році ми вирішили повернутись в Україну і розпочати створення інвестиційного фонду і вкладуватись в нові проекти. Повторювати цей
досвід, котрий ми мали і садити нові “зерна” – нові компанії.

Чому вирішили повернутись в Україну?

Це досить складно пояснити. Але коли ти працюєш в великій міжнародній російській компанії, вони не завжди приймають рішення швидко. А ми хотіли рухатись дуже швидко. Тому ми вирішили, що краще продати решту компанії, повернутись і розпочати нові проекти.

Які найцікавіші проекти з вашого інвестиційного портфеля?

Традиційний наш бізнес дистрибуції з Інтел. Наша історія відносин з ними – це 20 років і більше мільярда доларів. Ми проінвестували будівництво найбільшого дата-центру в Україні – DeNovo. Це один з найбільших дата-центрів, найбільш технологічний. Ми знайшли партнерів – Intel Capital і ІFC, котрі вірили в цей проект. Незалежно від подій в Україні, вони повірили і почали інвестувати в цей проект.

Яка сума інвестицій в цей проект?

Це не зовсім публічна інформація, але це багато мільйонна сума інвестицій в цьому проекті. Це великий дата-центр, клієнти – зокрема українські банки. Плюс розвивають експертизу в Cloud Computing в якій зараз попереду всіх в Україні. Хоч Україна не зовсім готова, але ми готуємся до того, що люди зрозуміють переваги cloud computing.

Які інші проекти?

Є інші проекти – KMWare: бізнес-консалтинг та системна інтеграція. Традиційно для нас цікавий бізнес. Також ми інвестували в компанію, котра займається аутсорсингом телеком-послуг в країнах СНГ. Також в нас є два програмні продукти – наші внутрішні проекти, внутрішнє підприємництво. Перший – Heаlth2People, це iHeаlth проект, який дозволить людям зберігати інформацію про своє здоров’я у себе на смартфоні чи комп’ютері. Плюс спілкування з лікарями і клініками. Це новий дуже цікавий і дуже потрібний для України підхід. Це SaaS-based проект. Другий – eFarmer, це агросистема для управління великих агробізнесів. GPS, мобільний, SaaS і таке інше. Для України це також стає все більше важливо – ефективно керувати великими агрофірмами.

Є інші нові проекти і продукти над якими ми зараз починаєм працювати. Це зелені технології, цікавий напрямок нано-технологій, біопаливо – найбільше виробництво дерев’яних пелет в Україні, в Житомирській області.

Додатково у нас є венчурні інвестиції. Одна з них – ізраїльський стартап Tapingo, котрий займається MCommerce. Ми ранні інвестори в цій компанії. Вони дуже швидко ростуть зараз в Америці. Займаються мобільною комерцією для закритих соціальних середовищ. Наприклад університетські кампуси в Америці. Квитки купувати, за паркінг платити, замовити піцу, вечерю, каву замовити. Вони отрмили Round A інвестицій від CARMEL Capital це один з набільших венчурних фондів в Ізраїлі.

Який сумарний обсяг вашого інвестиційного портфелю?

Більше 100 – 115 мільйонів доларів. Це загалом. В стартапи ми інвестуємо переважно на ранніх стадіях, тому там набагато менші суми.

В які стартапи ви інвестуєте?

Ми намагаємось знаходити синергію з існуючими нашими проектами. Інший напрямок – проекти, котрі мають потенціал бути проривними. А треті – котрі мають команди, у котрих горять очі, які хочуть реалізувати свою ідею. Я думаю зараз немає браку ідей. Є брак
команд, котрі здатні провести компанію від заснування до якихось успіхів. Це є досить складно і важко робити.

Богдан Купич

Богдан Купич

В нас є офіс в Кремнієвій Долині – в Санта-Кларі, а також в Остіні, Техас. У нас гібридний портфель. У нас немає лише одного напрямку. Ми готові пробувати речі, які нові для нас. Але в них є синергія з нашими іншими проектами. Наприклад для наших венчурних інвестицій не в Україні, ми пропонуємо аутсорсингові послуги наших компаній в Україні. Вони виграють, бо є компетентні спеціалісти і це економічно вигідно. І для нас корисно – ми своїх людей задіюємо в венчурних проектах, вони багато чому можуть навчитись.

В стартапи ви інвестуєте лише на ранніх стадіях?

Переважно так. У нас є декілька більш late stage investment. Але на сьогодні ми більш спрямовані на нові проекти.

Які спеціалізації вас цікавлять?

eCommerce, mCommerce, cloud-рішення, healthcare, – ось ці галузі нам цікаві. Які найбільші бар’єри, що не дають вам домовитись з авторами нових ідей? Завжди є хороші, технічні люди, які приходять до нас з хорошими ідеями. Але не завжди в них вистачає досвіду, щоб зрозуміти, як відбувається процес розвитку компанії. Часом вони переоцінюють свої можливості, вважають, що їхня ідея є надунікальною. На мою думку, головне це – команда: технарі плюс маркетологи та продажники і люди, які розуміють як відбувається бізнес-процес. Якщо ти можеш знайти всі ці елементи в одній команді – це дуже позитивно. Але, нажаль, так рідко буває.

Ви можете закрити собою елементи в команді, котрих не вистарчає? Ми є активними інвесторами. Коли потрібна допомога – ми допомагаємо. Всі в компанії розуміють, що коли є проблема – її потрібно вирішувати. І ми знаходимо експертизу, яка потрібна у своїй компанії. Не всім потрібна допомога, деякі самостійні. Обидва випадки є нормальними, не все виходить, як написано у бізнес-плані. Яку долю ви зазвичай берете в проекті? Залежно від самого проекту. Що ми робимо – ми даємо маленькі “шматки” і домовляємось про результат. Можливо невеличкий, а коли його досягають – ми даємо ще. Далі ми робимо аналіз і даємо ще і ще і ще. І шукаємо інших інвесторів. Таким чином ми базуємось не на бізнес-плані, а на результаті, на KPI. І люди вмотивовані – вони розуміють, що ми домовились. Ми не диктуємо – ми домовляємось, що потрібно досягнути Х через деякий період часу.

Як ви ставитесь до інвесторів, які беруть по 50-90% з проекту?

Є деякі проекти, в яких ми хочемо бути мажоритарними власниками. Але це не стосується стартап проектів. Ми розуміємо, що краще щоб ідея пішла і мати маленьку долю ніж бути повними власниками неуспішної компанії. Також це важливо, для людей, які працюють. Вони мають бачити, що їхня доля зростає в вартості компанії і вони управляють цією компанією, а не віддали комусь іншому. Бо тоді вони втрачають підприємницький дух. Це може відбуватись на пізніших стадіях розвитку компанії, коли заходять інституційні інвестори. Коли заходять великі венчурні фонди, котрі мають доволі жорстокі правила. Як відбувається ваше спілкування з командою стартапу? Зустрічаємось час від часу, ми щось пропонуєм, вони щось пропонують. Спілкуємось також через Skype, по телефону, взагалі різними методами, коли виникає потреба.

About the author

rchayka Засновник та головний редактор StartupLine. Стартап-консультант. Особистий блог про високотехнологічний бізнес - www.rchayka.com


What are your thoughts?