Бізнес-сніданок з Андрієм Колодюком – найцікавіше

Андрій Колодюк – підприємець, засновник українського венчурного фонду AVentures Capital, голова наглядової ради Асоціації венчурного капіталу прямих інвестицій UVCA.

За останні двадцять років він успішно інвестував у десяток проектів, а потім вийшов із них – включно із проектами Unitrade, Universal Telecom і Ukrainian Software Consortuim. В останні кілька років активно інвестує в молоді українські стартапи й рекламує країну на міжнародних ринках.

Колодюк – знакова фігура для української стартап-екосистеми, пости з його особистого блогу розбирають на цитати, а сам Андрій не перестає наголошувати, що Україна має всі шанси флагманом в світі високих технологій.

На бізнес-сніданку, який відбувся 11 лютого за ініціативи LemBS, засновник українського венчурного фонду AVentures Capital поділився баченням перспектив інвестування в Україні та розповів про труднощі і досягення стартап-ринку.

— Як почалась Ваша робота зі стартапами?

— Ми заснували AVentures в 2000 році, коли ринок стартапів тільки зароджувався. Ми пояснювали, що таке венчурні інвестиції, стартапи і в той же час самі вчилися. Проте за перший рік роботи нам вдалося познайомитись з 500 проектами. В 2008 році відбувся переломний момент у розвитку екосистеми стартапів. Це вже зараз почалася своєрідна мода на стартапи і це дуже хороша тенденція. За оцінками AVentures Capital в Україні налічується понад 2500 стартапів. Активно посприяв цьому і прихід у країну великої кількості нових інвесторів, зокрема, і міжнародних (наприклад, 2015 рік запам’ятався інвестиціями Фонда Джорджа Сороса в Ciklum та ЄБРР [Європейский банк реконструкції та розвитку] в DepositPhotos, появою інкубатору з ОАЕ FasterCapital), які підтримують місцеві стартапи як матеріально, так і передаючи власний досвід.

— Багато українських стартапів не прагнуть публічності. Чи підтримуєте Ви таку політику і чи є взагалі єдино правильний шлях розвитку і просування для всіх?

— Стартап має стати глобальним гравцем. Багато хто використовує Україну як тестовий ринок, створює й обкатує свій продукт. Потім – активно виходить за кордон. Не будемо приховувати, у нас у країні обмежений внутрішній ринок. Але це проблема не тільки України. Саме тому працювати необхідно на масштабування: локальні стартапи і проекти свідомо будуть у програшному становищі, їм буде важче знайти інвестора й домогтися успіху.

— Якщо людина хоче інвестувати в стартап, якими критеріями треба керуватись при виборі проекту?

— Я завжди повторюю, що ми інвестуємо не в ідею, а в команду. Повірте, за час роботи над проектом може помінятися багато, але якщо люди запалені ідеєю – проект приречений на успіх. В свою чергу інвестор хоче, щоб проект був перший в вибраній галузі, максимум – другий. Нікому не цікаво винаходити велосипед і вкладати в це гроші. Також треба розуміти, що інвестиції – це не просто гроші. Ми стаємо однією командою – допомагаємо, підтримуємо і радимо. Моя порада для всіх, хто хоче інвестувати і не знає з чого почати – зверніться до професіоналів. Самому складно розібратись у всіх тонкощах. Середньостатистичний час, за який інвестор повертає своє кошти 5-7 років. Тому не раджу вкладати в проект останні гроші

Наприклад, ми запустили UVCA – Українську асоціацію венчурного і приватного капіталу. Ми готові приймати нових членів і навчати їх, як правильно працювати зі стартапами. В асоціації немає тих, хто не може пояснити джерело появи свого капіталу. І у такий спосіб ми оберігаємо підприємців від грошей, походження яких має сумнівну передісторію і може вплинути на подальшу долю проекту.

— Яким Ви бачите майбутнє ІТ-галузі в Україні? Чи вдасться програмістам захопити пальму першості?

– У нас є всі шанси стати ІТ-нацією: в Україні найбільше ІТ-фахівців у всій Європі, але й цього недостатньо. Згідно з останніми оцінками, в українських компаніях є робота для 100 000 нових людей. Це добре оплачувана робота, яка чекає фахівців.

Маємо хороший приклад – Ізраїль. Країна, яка ще кілька десятків років тому торгувала апельсинами зараз залучила $11 млрд інвестицій, а близько 100 компаній торгують на американських біржах. Необхідно розуміти, що війна не впливає на залучення інвестицій, якщо сам проект добрий. Теза «Ми не будемо у вас інвестувати, тому що ви в України» – це помилкова думка, і такої практики сьогодні немає.

Зараз українцям бракує вміння продавати. Мається на увазі не тільки продавати продукт, але і продавати себе – шукати інвестора. Це справді велика проблема, адже ми вміємо створювати крутий продукт, але цього недостатньо. В американців це заледве не на генетичному рівні, а українцям ще необхідно вчитися. Ми досі не усвідомили, що діяти необхідно швидко: одночасно з вами такий самий стартап запускають на інших континентах, унікальних ідей мало. Перемагає той, хто масштабує бізнес швидше за інших.