Час від часу світ, який нас оточує, змінюється до невпізнання за аналогією, наприклад, до танення льоду чи випаровування твердої речовини під дією надвисоких температур. В економіці роль спускового механізму в тектонічних змінах відіграють найбільші винаходи і потрясіння в історії людства.
Варто також згадати затяжну депресію кінця XIX століття, дві світові війни, нафтову кризу другої половини ХХ століття і, нарешті, крах доткомів і зовсім нещодавню фінансову кризу ХХI століття. Пропонуємо список проривних технологій, або – термінологією Capital Times – суперідей, які в разі успішної реалізації зможуть покласти початок наступному фазовому переходу.
1. Блокчейн
Блокчейн – це прозора розподілена база даних, головною перевагою якої є доступність для всіх і кожного.
Фінансова галузь із винаходом Bitcoin – першої децентралізованої валюти – серед перших змогла оцінити переваги блокчейну. Неймовірно, але в цій розподіленій базі зберігаються абсолютно всі транзакції з криптовалютою, які коли-небудь відбувалися. Можна подивитися, скільки Bitcoin належало певній адресі в будь-який із моментів часу.
2. Штучний інтелект
Можливо, знаменитий астрофізик Стівен Гокінґ зумів не тільки передбачити суть наступного фазового переходу, а й описати, чим він закінчиться. На його думку, людство занапастить не війна, а торжество штучного інтелекту. «Винайдення повноцінного штучного інтелекту може покласти край людській расі», – сказав науковець в інтерв’ю BBC. Про всю серйозність висловленого припущення можна судити і з висловлювань співзасновника PayPal Пітера Тіля та засновника Tesla і SpaceX Елона Маска, які, у свою чергу, попереджають про можливі ризики розвитку технологій штучного інтелекту.
Згідно з емпіричним законом співзасновника Intel, Гордона Мура (досі виконується), обчислювальна потужність комп’ютерів подвоюється кожні 1,5–2 роки. Очевидно, що генна інженерія розвивається значно повільніше, і в недалекому майбутньому людям не варто розраховувати на надздібності.
Прийнято вважати, що першими примітивними прототипами інтелектуальних роботизованих пристроїв є популярні серед військових безпілотні літальні апарати та самокеровані автомобілі. Порятунок від загрози, що нависла над людством, Гокінґ бачить у створенні колоній на інших планетах. Залишається зрозуміти, на яких саме це вийде зробити.
3. Інтернет речей
Директор з інформаційних технологій Федерального агентства зі зв’язку США Девід Брей прогнозує зростання кількості інтернет-пристроїв із нинішніх 7 млрд. до 50 млрд. в 2020 році. У свою чергу, консалтингова компанія Deloitte передбачає зростання кількості всіляких сенсорів до цього часу до 1 трлн. За даними дослідження Cisco, економічний ефект від використання технологій Інтернету речей перевищить $14 трлн.
Водночас директор із досліджень державного сектору компанії IDC Шон Маккарті вказує на можливі негативні наслідки та ризики. Річ у тім, що до повномасштабного розгортання Інтернету речей залишається зовсім мало часу, і технології інформаційної безпеки просто не встигнуть підтягнутися до належного рівня. В такому разі доведеться мати справу з наслідками протягом поколінь, йдеться у звіті Консультативного комітету зі зв’язку в системі національної безпеки США NSTAC (National Security Telecommunications Advisory Committee).
Якщо сьогодні шкідливе програмне забезпечення загрожує здебільшого псуванням чи передачею у треті руки цінної інформації, то в епоху Інтернету речей цілком реальним може стати дистанційне псування майна чи навіть завдавання непоправної шкоди здоров’ю. І на цьому тлі можливі поліпшення в різних сферах життя людини ризикують виявитися не такими очевидними.
4. Термоядерний синтез
Оцінити потужність термоядерної зброї (не плутати з ядерною) людство наважилося тільки одного разу, коли на полігоні архіпелагу Нова Земля 1961 року в СРСР підірвали водневу «цар-бомбу». Тоді ударна хвиля від вибуху потужністю 58 мегатонн (навмисно обмежили) декілька разів обігнула Земну кулю.
Реакція термоядерного синтезу, над якою вже кілька десятиліть б’ються науковці всього світу, повторює той же принцип водневої бомби, тільки з можливістю контролю процесу виділення енергії. За аналогією до керованої реакції поділу атомів урану на АЕС, однак паливом у цьому разі є нешкідливий водень чи звичайна вода, звідки його можна витягти. На жаль, термоядерна реакція синтезу відбувається за дуже високої температури – мільйони градусів, і утримати таку гарячу плазму в обмеженому об’ємі, тим більше ефективно контролювати процеси, які відбуваються в ній, поки що не видається можливим.
5. Ініціатива 2045
Російський підприємець Дмитро Іцков називає себе «скромним продюсером безсмертя» і стверджує, що вже через 30 років (якраз середня тривалість одного фазового переходу) людство отримає еліксир вічної молодості. Успішна реалізація сміливої ідеї неможлива без злагодженої роботи фахівців у сфері нейронних інтерфейсів, робототехніки та штучних органів.
Сьогодні ми тільки замислюємося над створенням штучних органів для трансплантації, наступним етапом має стати створення повністю контрольованих за допомогою нейрокомп’ютерного інтерфейсу аналогів людських тіл, які дадуть змогу продовжити життя мозку. Якщо піти ще далі, можна припустити взагалі повну відмову від вразливої біологічної оболонки й існування свідомості у вигляді певної кібернетичної сутності.
Краще зрозуміти суть на перший погляд божевільних ідей допоможе уважний перегляд «Аватара» і «Матриці». Причому другий фільм є передвісником більш далекого й досконалого майбутнього порівняно з першим. Якщо, звичайно, дотримуватися концепції, викладеної в рамках Ініціативи 2045.
(via)
What are your thoughts?