«Залізне» майбутнє: чому Україна має інвестувати в hardware
520 views

«Залізне» майбутнє: чому Україна має інвестувати в hardware

Останнім часом стало модним говорити про досягнення української стартап-індустрії. Про те, що кількість нових проектів у нашій країні постійно збільшується. Але водночас більшість підприємців, які беруться розв’язати якусь проблему, «застрягають» ще на етапі ідеї. Багатьом просто бракує досвіду й мотивованої команди, для того щоб продемонструвати потенційному інвестору якусь модель, яка реально працює, й отримати фінансування.

Але чому hardware? Відповідь проста – у всьому світі спостерігається тенденція до зростання вкладень і витрат на розробку «заліза». І щороку hardware-проекти отримують на 50–60% більше інвестицій, ніж сервіси й ПЗ. Плюс не варто забувати, що ера нової індустріалізації, до якої входить світова економіка, дає унікальний шанс саме для інженерних стартапів, які несуть інтелектуальний капітал всередині себе не тільки в софті, а й у «залізі».

Інтернет речей, переносні пристрої, технологія «розумного» будинку, 3D-друк, енергозбереження – все це ємні й незаповнені ніші. І будь-який проект, здатний зробити наше життя кращим, а ведення бізнесу – простішим й ефективнішим, буде затребуваний як серед потенційних споживачів, так і інвесторів.

Перші успіхи у вітчизняних підприємців у сфері подібних розробок вже є. Причому деякі з них успішно підкорювали Kickstarter і навіть змогли досягти певного успіху: iBlazr (розумний LED спалах для смартфонів і планшетів) або LaMetric (мультифункціональний діодний дисплей, який відображає різноманітну інформацію: від часу й навколишньої температури до повідомлень у соцмережах). Проте, всі ці пристрої однаково виробляються за межами нашої країни, тому назвати їх повністю «українськими» не можна.

В Україні дуже багато кваліфікованих програмістів, тестувальників, розробників. Але водночас катастрофічний дефіцит промислових дизайнерів та інженерів, які можуть створювати не програми або веб-сайти, а пристрої й ґаджети. Винятком є хіба що бюро ARTKB, яке нерідко доводить до пуття ті нечисленні hardware-проекти, що з’являються завдяки зусиллям вітчизняних підприємців. Немає заводів і високотехнологічних компаній, здатних виробляти кінцевий продукт, так само як часто немає готової сировини й компонентів, які теж доводиться імпортувати.

Тому нагальне питання – відродження технічних наук, і створення умов для появи нової генерації інженерів і механіків, дизайнерів, менеджерів з енергетики, радіотехніків. Це ті фахівці, які здатні переломити непросту ситуацію навколо hardware-розробок.

Проблеми зі стартап-рухом багато в чому криються в ментальності. Наприклад, у США прийнято всім і кожному розповідати про свій проект, щоб отримати якомога більше відгуків. А в нас усі бояться, що ідею просто вкрадуть. Так, є низка проектів, чий сенс існування – бути на слуху. Наприклад, Araned, Luciding, UniExo. Вони не пропускають жодного конкурсу, відвідують усі тусовки й акселератори. Водночас щодо розробок вони просунулися набагато менше, ніж могли б.Luciding

Причина банальна. У нас у принципі немає культури венчурних інвестицій. Плюс до всього, численні спроби побудувати тут інкубатори та акселератори стартапів за американським зразком призвели до одного результату: система не працює. І вона не принесла жодного самобутнього проекту. Більшість ідей було запозичено з Techcrunch, й у найкращому разі локалізовано.

Проте, hardware в Україні судилося бути. Ще у 2014 році було запущено Carrot – акселератор тільки для «залізних» стартапів. Причому частина проектів, які «пітчилися» там (друге покоління спалаху iBlazr, велопереноска Bike Lift&Carry і Mobiliuz – пристрій, призначений для безпеки й економічності водіння автомобіля. – Forbes), вже вийшли на масове застосування.

Плюс до всього, дає привід для оптимізму Vernadsky Challenge – єдиний наразі конкурс для hardware-проектів, починаючи з АПК, альтернативної енергетики, оборонної сфери, і закінчуючи медициною, робототехнікою, космічними технологіями.

Винахідники мають повірити в те, що їхні зусилля не підуть прахом, не стануть лабораторними експонатами, і вони зможуть побудувати на своїх проектах хоча б мікро-бізнес, хоча б за допомогою краудфандингових майданчиків. Тільки в такому разі ми зможемо зробити в Україні професію розробника трендовою.

Про hardware-розробки, робототехніку та Internet of Things та Embedded Programming будемо розмовляти 18 червня у Львові на конференції R∅boCamp 2016. У програмі події – інформативні доповіді, презентації новітніх hardware-розробок, виставка “заліза”, змагання на квадрокоптерах, активний нетворкінг та багато іншого.

За матеріалами forbes.net.ua

About the author

Mariana Lutsiuk


What are your thoughts?