Десять міфів про смартфони, які ми розвінчали

Надворі 2016 рік, а ви все ще повністю розряджаєте гаджет, перш ніж відправити його на зарядку? Це не тільки марно, але й шкідливо. А якщо ви раз у раз закриваєте запущені програми, тому що так смартфон нібито буде швидше працювати, то знайте: ви робите тільки гірше. Отже, в цьому матеріалі ми розбираємо і спростовуємо десять найпоширеніших міфів про сучасні смартфони.

Міф 1. Перед зарядкою треба повністю розрядити батарею

Це було актуально для залізо-нікелевих і нікель-металгідридних акумуляторів, які після покупки необхідно було спершу повністю розрядити, інакше в них відбувалися хімічні зміни, які зменшували ємність при майбутньому використанні. Наприклад, якщо підключити такий акумулятор до мережі при рівні заряду 20%, він в якості повного заряду запам’ятає інші 80%, що в подальшому відповідним чином скоротить максимальну ємність.

У сучасних літій-іонних акумуляторах ефекту «пам’яті» немає. Більш того, літій-іонні акумулятори краще заряджати частіше і не доводити до повного розрядження батареї – так вони будуть працювати стабільніше і довше. Це пояснюється тим, що термін життя літій-іонних батарей вимірюється кількістю циклів повного (!) розряду, тому намагайтеся підтримувати рівень заряду не нижче 50%. Також, по можливості, користуйтеся тільки «рідними» фірмовими зарядними пристроями.

Міф 2. Зараз антивіруси треба ставити і на смартфони

В основі системи Android лежить ядро ​​Linux, яке відповідає за дотримання прав доступу, стежить за процесами і їх коректним виконанням. Реалізовано це просто і називається «пісочницею» (sandbox): у кожної програми є свій ідентифікатор користувача та каталог в пам’яті, тому всі його дані захищаються від інших додатків. Простіше кажучи, сам додаток може читати власні файли, а будь-який інший – ні. Ця система дозволяє зберегти дані кожної програми від вторгнення «сусідів», захищаючи таким чином конфіденційну інформацію. У абсолютно будь-якого додатку, який встановлений на Android-пристрій є своя «пісочниця», тому навіть якщо вірус потрапить на пристрій, він отримає доступ тільки до вмісту SD-карти (його мають всі додатки).

Тому вірусів в звичному нам розумінні для Android не існує, є тільки програми, які зловживають вашими дозволами і, наприклад, викрадають особисту інформацію. Дозволи – це права доступу, які запитує програми під час встановлення, і з якими користувач в обов’язковому порядку повинен ознайомитися і погодитися (або не погодитися). Серед таких прав може бути дозвіл на доступ до камери (в більшості випадків це не критично), до відправки SMS і здійснення дзвінків (це вже привід насторожитися), до контактів, на вихід в Мережу.

Найпростіший спосіб уникнути проблем – не встановлювати сторонні додатки (не з Google Play) Під час процедури відбору додатків для магазину, Google, в більшості випадків, відхиляє шкідливе ПЗ, так що ймовірність наштовхнутися на вірус мінімальна. А щоб зовсім зменшити ризик зараження, не встановлюйте додаток з невеликою кількістю завантажень (їх має бути хоча б 10000), навіть якщо воно викладено в Google Play. Загалом, кращий антивірус – це голова.

Міф 3. Закриття додатків в менеджері завдань збільшує час роботи смартфона

Існує думка, що закриття додатків допомагає зберегти заряд акумулятора і підвищити швидкість системи. А ще величезна кількість власників смартфонів і планшетів користуються так званими Task Killers – утилітами, які закривають додатки автоматично. Розробники цих програм обіцяють підвищення швидкості роботи пристрою і зниження його енергоспоживання. Насправді ці «помічники» не тільки самі споживають багато енергії, але ще і не приносять користі: закриття програм ніяк не впливає на швидкість роботи, і навіть навпаки – уповільнює наступний запуск закритих додатків. Справа в тому, що в Android «запущені» додатки (точніше, вони тільки виглядають запущеними) не розряджають батарею телефону і залишаються в його пам’яті, щоб їх можна було швидко завантажити при повторному відкритті. Крім того, Android самостійно стежить за пам’яттю і при її заповненні закриває ті додатки, до яких користувач давно не звертався.

Є кілька винятків. Наприклад, клієнт Facebook відомий тим, що «їсть» батарею навіть у фоновому режимі. Такі занадто активні додатки треба виловлювати і обмежувати їх доступ до ресурсів через меню налаштувань.

Те ж саме відноситься і до пристроїв Apple. iOS сама вміє закривати додатки, а вікно панелі багатозадачності – це просто скріншоти останніх використаних програм. Єдина причина вручну закрити програму – це якщо вона зависла. Так що не витрачайте час на безглузді дії – системі від них ні жарко, ні холодно.

Міф 4. Чим більше ядер в процесорі, тим швидший смартфон

Велика кількість ядер, високі тактові частоти, шалене розширення екрану і купа мегапікселів в камері – все це вражає уяву користувачів, але на практиці має абстрактний характер і не завжди безпосередньо впливає на підсумкову продуктивність пристрою.

Наприклад, в 2015 році компанія MediaTek випустила перший десятиядерний процесор, Helio X20. У ньому використовувалися ядра не двох, а трьох типів, зі зростаючою продуктивністю (1,4, 2 і 2,5 ГГц). Незважаючи на вражаючі показники, помітного приросту продуктивності і поліпшення результатів бенчмарків Helio X20 не продемонстрував, так що фурору не вийшло. До того ж, поки що існує мізерно мала кількість додатків, які здатні використовувати більше восьми ядер.

Ще один факт на користь того, що велика кількість ядер не означає високу продуктивність – Apple. Компанія з Купертіно самостійно займається розробкою iOS і своїх чіпсетів, що дозволяє їй як слід оптимізувати програмну і апаратну частину. Тому сучасні гаджети Apple обходяться всього лише … двома ядрами. А в бенчмарках вони все одно опиняються на верхніх рядках рейтингу.

Міф 5. Чим більше мегапікселів, тим краще знімає камера

Зараз основним критерієм оцінки камери є кількість мегапікселів. Маркетологи твердять: чим більше – тим краще і чарівніше знімає камера. Насправді, кількість мегапікселів впливає всього-на-всього на розширення, тобто розмір зображення. Реальний вплив на якість дає величина пікселя – чим він більший, тим більше світла він здатний захопити, і тим менше на фотографії шумів, краще передається колір і ширше динамічний діапазон.

Втім, поступово в рекламних кампаніях починають забувати про мегапікселі і робити упор на діафрагму об’єктива і розмір пікселя. У Samsung Galaxy S7, в порівнянні з торішньою моделлю, Galaxy S6, і зовсім дозвіл матриці зменшили з 16 до 12 мегапікселів, але фотографії стали якісніші.

Крім того, в смартфонній фотографії, головну роль грає навіть не «залізо», а програмні алгоритми обробки, які використовуються і можуть як псувати знімки, так і «витягувати» їх навіть при не дуже хорошій камері.

Міф 6. Якщо включити режим «Політ» або вийняти SIM-карту, то спецслужби не зможуть вас відстежувати

Фахівці можуть отримати віддалений доступ і до виключеного пристрою. Смартфон, який виглядає як вимкнений, насправді, може перебувати в режимі мінімального енергоспоживання і продовжувати живити модулі зв’язку. Навіть якщо вийняти SIM-карту, радіомодуль продовжить працювати, і оператор зможе дізнатися ваше приблизне місце розташування. Тому, якщо у вас є смартфон, конфіденційність легко може бути порушена. Єдиним виходом залишається взагалі не брати гаджет з собою або витягувати з нього батарею, якщо це дозволяє конструкція пристрою.

Міф 7. Швидка зарядка шкідлива для батареї.

Багато років всі вважали, що швидка зарядка шкодить акумулятору, зменшуючи його ємність і скорочуючи термін служби, тому користувачі смартфонів повально намагалися заряджати свої гаджети якомога повільніше. Ще в кінці 2014 року група американських вчених з дослідницького центру SLAC National Acceleration Laboratory провела випробування і з’ясувала, що акумуляторні електроди розподіляють енергію рівномірно і поступово, незалежно від того, яка зарядка використовується (раніше вважалося, що швидке заряджання батарей негативно відбивається на стані електродів). Виходить, що шкода зарядних пристроїв з великою силою струму – міф.

Міф 8. Включений модуль Bluetooth споживає багато енергії.

Теоретично, якщо модулі зв’язку активні – вони витрачають енергію. Дійсно, будь-який процес, навіть фоновий, впливає на розхід батареї, але в даному випадку, вплив зовсім незначний. Більшість сучасних смартфонів використовують стандарт Bluetooth 4.0 і протокол Low Energy. Ці технології дуже знижують енергоспоживання Bluetooth, так що якщо хочете заощадити заряд, краще зробіть екран менш яскравим.

Міф 9. Чим більше розширення, тим краще дисплей.

У гонці технологій маркетологи не могли залишити без уваги такий привабливий показник, як кількість пікселів дисплея. Адже чим більше – тим краще, так? Насправді, людське око здатне розрізняти окремі пікселі при значеннях не більше 300 ppi (щодо чіткої межі думки дослідників розходяться – вона залежить і від розміру екрану, і від відстані з якої дивитися). Подальше збільшення щільності пікселів не дає ніякого візуального ефекту і не призводить до покращення якості, так що сенсу в ньому немає, як би вендорам не хотілося продати черговий маленький 4К-екран.

Не варто забувати, що дисплеї з високою щільністю пікселів мають більш високі вимоги до графічного процесора, а значить і підвищують енергоспоживання смартфона.

Міф 10. Чим більше оперативної пам’яті, тим швидше працює система.

Обсяг RAM теж став маркетинговим прийомом: ще недавно більшість смартфонів задовольнялося двома-трьома гігабайтами, а зараз з’являються чотирьоххгігабайтні версії, і раз у раз чути про появу девайсів з 6 ГБ.

Два гігабайти оперативної пам’яті, три, або більше? Більшість вибере варіант «якомога більше» і навіть не задумається, навіщо. Але, по-перше, оперативна пам’ять буває повільною; по-друге, часто швидкодія пристрою більше залежить від оптимізації програмної начинки, ніж від зайвого гігабайту RAM; по-третє, для звичайних завдань на зразок роботи з поштою, запуску плеєра і клієнтів соціальних мереж більше 2 ГБ «оперативки» не потрібно. Беріть більший обсяг пам’яті, тільки якщо ви затятий геймер, а іншим переплачувати, як правило, не варто.

(via)