Вся правда про тест Тюрінга

Коли боти зможуть говорити з людьми на рівних, це стане важливою віхою для ШІ, але не таким вже й значним моментом, як його малюють наукові фантасти. Філліп Болл з BBC провів дослідження сильних і слабких сторін суперечливого тесту Тюрінга.

Алан Тюрінг зробив безліч прогнозів на тему штучного інтелекту, але один з них може здатися знайомим для тих, хто чув попередження Стівена Хокінга або Ілона Маска на тему загрози ШІ в 2016 році. «На якомусь етапі … ми повинні очікувати, що машини захоплять контроль», – писав Тюрінг в 1951 році.

Тест Тюрінга часто наводять як важливий поріг, який повинен подолати штучний інтелект на шляху до істинного інтелекту. Якщо машинний інтелект зможе обдурити людини в процесі розмови, припустив Тюрінг, це буде дуже важливий момент.

Крім того, на тест Тюрінга часто посилалися в зображеннях роботів і штучного інтелекту в популярній культурі – з останніх можна пригадати «Ex Machina» Алекса Гарленда. Найчастіше, ці літературні уявлення показували тест Тюрінга невірно, перетворюючи його в вимір того, чи може робот перевершити людину. Оригінальний тест Тюрінга призначався не для цього, а скоріше для прийняття рішення, чи можна порахувати, що машина думає в манері, яку не відрізниш від людської, – і це, як говорив сам Тюрінг, залежить від того, які питання ви задаєте.

Більш того, є багато інших аспектів, якими нехтує цей тест – тому деякі дослідники розробляють нові варіанти тесту Тюрінга, де не обов’язково підтримувати правдоподібну розмову.

Візьмемо, наприклад, ігри. Щоб змагатися з людськими когнітивними можливостями або перевершити їх у чомусь більш складному, ніж простий перебір цифр, Тюрінг припустив, що машина може почати з шахів – гри, яка асоціюється зі стратегічним мисленням. Після перемоги Deep Blue над чемпіоном світу з шахів Гаррі Каспаровим в 1997 році, ми явно переступили цей поріг. Тепер у нас є алгоритми, які прктично всесильні (в довгостроковій перспективі) при грі в покер.

А як щодо чогось більш творчого і невимовного, на кшталт музики? Машини й тут можуть нас надурити. Вже існує музичний комп’ютер lamus, який робить настільки складні композиції, що вони гідні уваги професійних музикантів. Розробник lamus Франциско Віко з Університету Малаги і його колеги провели тест Тюрінга, попросивши 250 суб’єктів (половина з яких була представлена ​​професійними музикантами) прослухати одну з композицій комп’ютера і музику схожого стилю, написану людьми і вирішити, хто є хто. «Твори комп’ютера викликали ті ж почуття і емоції, що і написані людьми, опитувані не могли їх розрізнити, – говорить Віко. – Схожі результати ми могли отримати, підкинувши монетку».

Деякі стверджують, що комп’ютерна поезія теж пройшла тест, хоча з одним нюансом, мовляв, судді були дуже прискіпливі. Ви тільки вслухайтесь в рядок: «О, солодкий запах твій, алмазна архітектура».

Є ще «сенсорний тест Тюрінга». Сам Тюрінг стверджував, що якщо ми коли-небудь виявимо матеріал, який може ідеально імітувати людську шкіру, сумнівно, що ми будемо намагатися зробити машину людянішою, нарощуючи їй штучне м’ясо.

Наша поточна мотивація трохи відрізняється. Ми знаємо, що сучасні протези кінцівок можуть істотно зменшувати психологічний і емоційний вплив, який чиниться на їх носіїв. Для цього, наприклад, інженер-механік Джон Кабібіхан з Університету Катару і його колеги працюють над матеріалами, які на вигляд і на дотик не відрізняються від людської шкіри. На початку цього року він і його колеги повідомили, що створили м’який силіконовий полімер, який нагрівається до температури тіла за допомогою підшкірних електронних нагрівачів і нагадує реальну шкіру. Вчені створили штучну руку, обтягнувши надрукований на 3D-принтері гумовий скелет нагрітим полімером і торкалися ним до передпліччя людей так, щоб вони не бачили. Учасники тесту не змогли чітко назвати відмінностей між дотиками штучних і справжніх кінцівок.

Більш прозаїчна причина розробити нові варіації тесту Тюрінга – це завдання не обдурити людину, а просто визначити можливості машини. Вчений з області інформатики Стюарт Геман з університету Баумана в Провіденсі, штат Род-Айленд, і співробітники Університету Джона Хопкінса в Балтіморі недавно описали «візуальний тест Тюрінга» для системи комп’ютерного зору, яка навчилася отримувати осмислені тези зі сцени, як це робимо ми, а не просто ідентифікувати окремі об’єкти. Така здатність стане дуже важливою в світлі розвитку систем шпигунства і біометричного сканування.

Наприклад, дивлячись на вуличну сцену, комп’ютер може відповісти на питання: «Чи йде перша людина по тротуару?», «Чи взаємодіє друга людина з якимось об’єктом?», «Чи розмовляють людина два і людина три?».

Що стосується оригінального тесту Тюрінга, його майбутнє, ймовірно, буде в Інтернеті. Люди, які грають в онлайн-ігри вже зараз іноді сумніваються в тому з ким вони змагаються: з людиною чи ігровим ботом – а деякі взагалі вважають за краще грати з ботами. Деякі спілкуються з ботами в чатах.

Загалом, хоча машини вже здатні на багато на що, для витонченої реалізації знаменитого тесту їм ще доведеться попрацювати.

А ми запрошуємо всіх любителів роботів і розумних девайсів 18 червня на конференцію R0boCamp 2016 – подію, яка присвячена робототехніці, Internet of Things та Embedded Programming. Будемо обговорювати тренди і тенденції ринку IoT, спробуємо заглянути в майбутнє української Drone-індустрії, відкриємо історії успіху українських Wearables та IoT пристроїв, розглянемо можливості використання Arduino і Raspberry Pi.

Також в рамках конференції відбудеться виставка R0boCamp Expo. Поспішайте, конференція вже післязавтра!