Де взяти натхнення на нудному проекті?
467 views

Де взяти натхнення на нудному проекті?

Перші дні на новому проекті нагадують перші побачення – все нове і цікаве. Але через кілька місяців ви звикаєте один до одного, і ваші зустрічі вже не викликають колишнього захвату. Перезнайомившись з усіма колегами, випивши всі види чаю і перетоптавши кожен метр ковроліну, до роботи теж звикаєш. Якщо ж все переходить у фазу підтримки і багфіксінга, то ситуація лише погіршується. Тоді залишається два варіанти: або пустити все на самоплив, або шукати інший проект.

Анонімус каже, що проекти — як жінки: можуть відрізнятися в деталях, мати трохи інший «стек», але в цілому — однакові. Тому в глобальному сенсі нічого кардинально не змінюється. Дуже зручна консервативна модель для диванних філософів. З таким підходом не можна пробувати нові страви, не їздити в інші країни і не знайомитися з новими людьми — бо вони всі приблизно однакові.

Є і більш прогресивний підхід, який можна описати словами Ейнштейна: «Life is like riding a bicycle. To keep your balance, you must keep moving.»

З цієї точки зору якщо проект перестав влаштовувати, пора валити.

Але якщо валити — не варіант, тоді залишається під звуки падаючої мотивації і тріск legacy-коду продовжувати працювати на нудному проекті. Який таким може і не бути, тому що все залежить від сприйняття. Поняття «цікавинка» носить суб’єктивний характер. Що одному смерть, іншому — життя. І якщо немає можливості змінити ситуацію, то залишається змінити своє до неї ставлення.

Філософія нудного проекту:

  1. Сприймати все як challenge, навіть якщо це тривіальний CRUD або фікс нікому не потрібного бага. Ці завдання слід розглядати не в ключі «скоріше зробити і забути», але в ключі відпрацювання навичок. Щоб у майбутньому з подібними завданнями справлятися швидше і якісніше. Як у спорті.
  2. Розвивати дисципліну. Дідусь Рузвельт говорив: «With self-discipline most anything is possible». І був правий! Ніколи не буде зайвим кілька разів підтягнутися на перекладині, так буде корисно використовувати чергову можливість для тренування дисципліни. Якщо навчитися швидко і якісно виконувати нудну і нецікаву роботу, то на цікавих завданнях продуктивність буде рости, як на дріжджах. А в часи штилю, який іноді трапляється навіть на стрімко зростаючих проектах, навички дисципліни допоможуть надувати вітрила і гнати галеру вперед.
  3. Працювати свідомо. Навіть самі досвідчені боксери, незважаючи на роки досвіду, продовжують усвідомлене відпрацювання одних і тих же ударів: джеб-джеб, хук; джеб – джеб, хук. Кожен день. Усвідомлена практика (aka deliberate practice) — це те, чим по кілька годин на день займаються найкращі в світі музиканти, письменники, шахісти, спортсмени та інші майстри своїх мистецтв. І якщо програміст-ремісник хоче підняти свій рівень, то йому потрібні регулярні усвідомлені тренування. Максимум занурення і розуміння, мінімум автоматизму і «авось».

Як говорив олімпійський чемпіон Ерік Линдрос, «it’s not necessarily the amount of time you spend at practice that counts; it’s what you put into the practice». Чи варто дивуватися такій кількості девелоперів з досвідом 5+ років, які вміють менше, ніж деякі студенти? Насиджені за комп’ютером десять тисяч годин не гарантують високих результатів. Тому будь-яку роботу, навіть найнуднішу, має сенс розглядати як можливість додаткової усвідомленої практики.

Дії

Як через «механічну» посмішку можна поправити свій настрій, так і виконуючи прості дії можна змінити своє ставлення до проекту.

Для цього необхідно зробити невелике поліпшення — наприклад, легкий рефакторинг або причісування назв методів і змінних. Обов’язково що-небудь просте, швидке і працююче, інакше, наламавши дров на складному завданні, можна накликати ще більшу нудьгу, з якої вибиратися буде ще важче.

Нудний проект, заправлений кількома поліпшеннями, перестає бути нудним. Мозок людини постійно шукає пояснення, в тому числі своїм вчинкам. Щоб не впадати в когнітивний дисонанс, він готовий багато виправдати:

Розбив телефон? — Нарешті куплю новий, останнього покоління.

Вкрали машину? — Зате не потраплю в аварію і буду більше ходити пішки.

Вклався в нікому не потрібний проект? Хто сказав, що не потрібний? Якщо вклався — значить, щось в ньому є.

Що завгодно, лише б не визнавати свою дурість. І ось проект вже стає цікавішим, і з’являється бажання працювати . Коли знайдений правильний підхід, залишається лише підкидати дрова в топку, додаючи покращення одне за іншим.

Одним словом, варто хоч щось зробити, як життя тут же починає налагоджуватися. Як казав Авраам Лінкольн, «When I do good, I feel good. When I do bad, I feel bad.»

От чого точно не варто робити, так це протирати штани в офісі, розтягуючи час і працюючи впівсили. Від цього страждають усі, але в першу чергу сам співробітник. Людині, яка звикає працювати абияк, буде важко при зміні проекту або компанії заново намацати робочу колію. Крім того, розхлябаність у одній сфері життя буде впливати і на інші сфери.

Сила в слові

Щоб ставитися до роботи позитивно, її слід перестати називати словом «робота», коренем якого є «роб» (раб). Тут не допоможе перехід на англомовний варіант «i’m doing my job», тому що «job» походить від єврейського слова, що означає гнану, переслідувану людину. Та й у самому івриті «робота» (avodah) будується на базі слова «раб» (eved). Залишається лише порадіти, що в українській мові більш поширене слово «праця». Як не крути, але до праці вільна людина налаштована більш позитивно, ніж до роботи. Тому слово «робота» потрібно виганяти з ужитку, замінюючи на щось інше:

– О, привіт. Ти на роботу?

– Привіт! Ні, по справах.

Таким чином через думки, дії і мову можна змінювати своє ставлення до початково нудного проекту. Але наведені вище способи — це не більш ніж адреналіновий укол до приїзду швидкої. Самообман, як і алкоголь, любить міру, тому надмірно захоплюватися ним не варто.

About the author

Mariana Lutsiuk


What are your thoughts?